Немовля і тварини в домі
Звичайно, найчастіше виникають питання гігієни, можливої алергії чи інфекції, яка може передаватися від тварин дитині. Однак ці питання – до лікарів. Сьогодні ми поговоримо про психологічну складову таких стосунків.
Найчастіше зустрічається острах батьків, що з появою малюка тварина може почати ревнувати і завдати якоїсь шкоди крихітці. Тут насправді надзвичайно важливо показати тварині, що ви її не кинули, що ви любите її так само, але у неї з’явився молодший «братик» чи «сестричка».
Як би дивно це не звучало, однак тварини – це повноправні члени нашої родини. І власники домашніх тварин підтвердять, що їхні стосунки мають саме таке забарвлення. А отже і пояснювати тварині треба все так само, як старшій дитині у сім’ї.
Щоб поява нового члена родини не стала для тварини шоком, треба завчасно готувати її до цього. Ще під час вагітності відучуйте улюбленця спати у вашому ліжку, сидіти у вас на колінах. Бо дуже скоро це місце стане законним троном вашого малюка.
Ви можете передати пелюшку чи якусь річ вашого новонародженого малюка завчасно з пологового будинку. Так ваші рідні зможуть наперед «познайомити» тварину з новим членом родини. За таких умов ваш улюбленець скоріш за все прийме дитину більш доброзичливо. Якщо вам вдасться налагодити контакт, то ваш домашній улюбленець стане найтурботливішою і найвідданішою нянькою вашому малюку.
Однозначно не можна бити чи виганяти тварину через те, що вона випадково або як прояв ревнощів заподіяла якоїсь шкоди. Треба пояснити, що не можна залазити у ліжко до малюка, облизувати його соску, кусати чи царапати крихітку. Натомість включіть тварину у ваше нове життя. Дозвольте їй бути поряд, коли ви читаєте малюку книжку чи йдете на прогулянку.
За жодних умов не можна тварину ігнорувати, навіть якщо у вас тепер зовсім не вистачає часу на повноцінне спілкування з нею. Так тварина може подумати, що її розлюбили. Вона може почати мститися. У цьому сенсі найбільш чутливими і «небезпечними» є коти, оскільки саме вони доволі злопам’ятні. Собаки можуть ображатися, але навмисно шкоду дитині навряд чи заподіють.
Однак собаки, особливо великих розмірів, можуть травмувати малюка випадково, просто не розрахувавши свої сили.
Також пам’ятайте, що дитина може раптово заплакати, мимоволі зачепити тварину чи зробити їй боляче. У такій ситуації у тварини може спрацювати захисна реакція.
Коли дитина трохи підросте і почне активно рухатися, варто уважно стежити, щоб малюк мимоволі не заподіяв шкоди тварині, особливо маленьким звіряткам (кошеняті, цуценяті, хом’ячку). У цьому віці малюк ще зовсім не розраховує і не контролює свої сили, а тому може навіть задушити чи покалічити тваринку. Його дії також можуть викликати агресію у тварини, особливо, коли її дражнять чи тягнуть за хвіст. У такій ситуації малюку варто пояснювати, що тварині боляче і неприємно, і що вона може зробити боляче у відповідь.
Так малюк поступово привчиться враховувати позиції і думки інших, у тому числі тварин. Якщо доросла людина може потерпіти, промовчати і пробачити малюку, якщо останній ображає її чи робить боляче, то тварина діє за інстинктами. А інстинкт самозбереження ніхто не відміняв. Рано чи пізно малюк зрозуміє, що треба рахуватися не тільки з власними інтересами, а й відчуттями інших.
Психологами доведено, що малюки, які ростуть разом з тваринами, розвиваються значно швидше. Вони стають не тільки розумними, але й добрими, відданими у стосунках з людьми. Вони ніколи не залишать друга у біді, а у старості не залишать батьків на самоті.
Автор: кандидат психологічних наук, дитячий і сімейний психолог, Ірина Губеладзе
