Як навчити дитину дружити

Слухайте. Не відмахуйтесь від малюка. Демонструйте візуальними та вербальними сигналами, що зараз для вас немає нічого важливішого, аніж з'ясувати його проблеми з друзями (навіть якщо ваша голова забита зовсім іншим). Повторюйте основні фрази дитини, резюмуйте сказане нею. Кивайте, підводьте брови, хитайте головою, розводьте руками, цокайте язиком у відповідних місцях розповіді. Не зайвим буде також вигукнути: «Та ти що!», «Невже?» і «Ай-яй-яй». У психології цей прийом називається «активне слухання», він ефективний навіть у спілкуванні з дорослими.

Ставте запитання. По-перше, вони допомагають малюкові проказати образи та заспокоїтися. По-друге, так ви зможете більше дізнатися про ситуацію і зрозуміти, чому дитина вже не спілкується з однолітками, з якими раніше тісно приятелювала. Постарайтесь ставити більше відкритих запитань, тобто таких, на які потрібна розгорнула відповідь, а не просте «так» чи «ні».

Співпереживайте. Якщо у конфлікті немає вини вашого малюка, покажіть йому своє співчуття. Не варто казати «нічого страшного» або «не бачу проблеми». Підтримайте його фразами на кшталт «Розумію, як тобі було сумно в цей момент», «У голові не вкладається, що твій друг міг так вчинити» або подібними, які дадуть дитині зрозуміти, що ви на його боці.

Запропонуйте, але не нав'язуйте допомогу. Завдання батьків — навчити дітей дружити між собою. Не забувайте про це ніколи: в дитячому конфлікті ви не учасник, а мудрий спостерігач. Пропонуйте допомогу і допомагайте, тільки якщо дитина сама про це попросить. Якщо вона хоче з'ясувати ситуацію самотужки, заохочуйте її самостійність і не втручайтесь.

Шукайте рішення разом. Дитина попросила про допомогу? Не пропонуйте готового рішення, а запропонуйте обговорити проблему, влаштуйте спільний мозковий штурм. Озвучуйте різні сценарії виходу з конфліктної ситуації, слухайте пропозиції малюка, обговорюйте. Нехай малюк зважить усі «за» і «проти» і сам обере найкраще для себе рішення.

Наводьте приклади. Для розуміння того, що важливо у дружбі, а з чим можна змиритися і на що не зважати, потрібен досвід, якого малюк наразі не має. Збагатіть його знання прикладами зі свого життя, з книг, фільмів та мультиків, можете навіть вигадати щось. Розглянувши схожу ситуацію, дитині буде простіше зорієнтуватися у власній.

Дайте зрозуміти, що ви завжди поруч. Розвиток спілкування дитини з однолітками — процес, у якому буде ще чимало конфліктів. Малюк повинен розуміти, що завжди може звернутися до вас. Якщо зараз своїми словами, діями чи бездіяльністю ви відштовхуєте дитину, вона може закритися і перестати розповідати про свої стосунки з друзями.

Не вважайте свою дитину за замовчуванням жертвою. Звичайно, ваш малюк є для вас найулюбленішим у світі. Природно, що вам хочеться стати на його бік у конфліктній ситуації з іншими дітьми. Проте пам'ятайте, що дитина розповідає вам свою версію подій, в якій може трохи згустити барви стосовно своїх кривдників і «забути» про деякі свої слова та дії. Ставлячи запитання, постарайтесь відновити картину повністю, аби прийняти зважене рішення.

Не змушуйте дитину помиритися з друзями чи змінити їх. Допоможіть малюкові проаналізувати особливості спілкування різних дітей з однолітками, зважити плюси та мінуси дружби з ними. Зробіть усе необхідне, аби він зміг прийняти самостійне рішення, але не вказуйте йому, з ким дружити.

Не намагайтеся склеїти розбиту дружбу самостійно. Часто дорослі вважають, що краще й ефективніше впораються з проблемою, адже вони набагато мудріші та досвідченіші за малюка. Мами й тати йдуть на серйозну розмову до батьків іншої дитини або навіть звертаються до неї безпосередньо, щоб пояснити, як правильно дружити. Ваші рішучі дії можуть ще більше погіршити ситуацію. Якщо ви не маєте вагомих підстав вважати, що малюк став жертвою булінгу (фізичного або психологічного цькування з боку однолітків), не втручайтесь, дайте дитині з'ясувати все самотужки.

Не пропонуйте дитині морально знищити «кривдника». Іноді батьки рекомендують малюкові жорстко відповісти на образу. Ось декілька шкідливих порад, що їх дають мами стосовно спілкування дітей дошкільного віку з однолітками: вигадати принизливе прізвисько, висміяти перед усіма, розкрити секрет, опорочити, вигадавши негарну історію. Не робіть такого! Ви можете заподіяти важку психологічну травму іншій дитині, яка вплине на все її подальше життя. Крім того, інтриганство — зброя, яку не завжди вдається контролювати, і вона може боляче вдарити по вашому малюку.

Не пропонуйте з'ясувати все як чоловіки. Не секрет, що деякі татусі радять відповісти на кривду фізично. При цьому лунають правильні слова «постояти за себе», «захистити честь», «дати відсіч» тощо. Вгамуйте в собі дуелянта і вчіть малюка залагоджувати проблеми дипломатичними, а не силовими методами — кулаками дружби не збудувати.

Не ігноруйте скарги малюка. Вчіться вчасно виявляти реальні проблеми, особливо зважайте на ситуації, коли постійно конфлікти виникають з однією й тією самою дитиною. Аби все з'ясувати, поговоріть із вихователем або з іншим дорослим, хто був присутній при цьому.

Віддайте дитину до садочку. Зважуючи плюси і мінуси дитсадка, обов'язково враховуйте цей аргумент «за»: спілкуючись з іншими дітьми, дитина вчиться вибудовувати соціальні зв'язки. Ця форма спілкування дітей з однолітками особливо актуальна, якщо малюк народився у «неврожайний» для вашого двору рік, і переважна більшість дітей, з якими він зустрічається на прогулянках, старші чи молодші за нього.

Запишіть малюка до спортивної секції, музичної школи, в гурток робототехніки тощо. Ця порада має на меті те саме — розширити коло знайомств, аби відкрити нові території пошуку друзів. Також нові вміння вашої дитини можуть привабити до неї давніх знайомих, які раніше не зважали на неї. Не забувайте, що цей метод працює тільки в тому разі, якщо малюку подобаються заняття, тож запропонуйте йому варіанти секцій і курсів і дайте вибрати самому.

Спробуйте розтопити лід у стосунках дитини з однолітками. Малюків дуже легко підкупити. Якщо бачите, що діти розважаються у дворі, а ваша дитина стоїть осторонь, вийдіть та почастуйте всіх якимись смаколиками. Купіть іграшку, якою всі зацікавляться, запросіть однолітків малюка подивитися новий мультик, організуйте цікаву гру надворі або у вас удома — загалом вигадайте щось, що, може згуртувати малюків навколо вашої дитини. Не факт, що це допоможе у тривалій перспективі, але, можливо, для початку міцної дружби треба лише зсунути ситуацію з мертвої точки.

Навчіть малюка йти на контакт. Якщо ваша дитина надто затиснута і закрита, ви можете спробувати відкоригувати її поведінку. На власному прикладі показуйте, як добре дружити, частіше ходіть у гості, знайомтесь на прогулянках з іншими мамами. Запропонуйте малюкові самому підійти до будь-якої дитини в парку, усміхнутися і сказати: «Привіт». Крок за кроком прийде розуміння, що знайомитися — не страшно, тож невдовзі ви побачите поруч із малюком нових друзів.

Не забувайте про можливості електронного спілкування. Звичайно, ви вирішуєте питання, як навчити дитину дружити з однолітками наживо, а не в месенджері. Проте, якщо вирішити завдання на раз-два не виходить, слід розділити його кілька етапів. Нехай першим із них стане дистанційне спілкування з сусідськими дітьми. Якщо воно налагодиться, є всі шанси, що незабаром дружба перейде з онлайну в реальне життя.